Президентський офіс Південної Кореї 28 вересня вимагає від України офіційних пояснень і вибачень через публічне розголошення інформації про передачу Сеулу двох північнокорейських військовополонених. Старший радник президента Південної Кореї з питань зв’язків із громадськістю Сон Кі Хон стверджує, що одностороннє розголошення та подальше заперечення Україною угоди про нерозголошення викликають серйозний жаль, а Сеул розглядає додаткові заходи у відповідь.
Перебіг подій у хронологічному порядку
- 2025 рік — Збройні сили України взяли на Курщині в полон двох військових з Північної Кореї.
- Перед передачею — Київ і Сеул обговорювали питання полонених через різні дипломатичні канали; українська сторона просила не розголошувати інформацію, а Південна Корея погодилася на конфіденційність з міркувань безпеки, дипломатії та гуманітарних аспектів.
- 23 вересня — президент Володимир Зеленський під час виступу на Генеральній асамблеї ООН повідомив, що Україна передала Південній Кореї двох північнокорейських військовополонених, звернувшись до представників 47 країн.
- 28 вересня — Сон Кі Хон оприлюднив вимогу вибачень і повідомив про можливі додаткові заходи Сеула.
Реакція Києва та попередні заяви
В Офісі президента України у відповідь агентству Yonhap заявили, що повідомлення стосувалося лише факту передачі полонених без деталей процесу. Радник президента України з комунікацій Дмитро Литвин заперечив порушення домовленостей щодо нерозголошення. Перед вимогою вибачень президент Південної Кореї Лі Чже Мьон уже висловлював жаль з приводу оприлюднення інформації про передачу полонених.
Залишити відповідь