22 вересня 2026 року Рада ЄС ухвалила рішення продовжити на 36 місяців — до 22 вересня 2029 року — дію індивідуальних санкцій проти осіб, відповідальних за підрив або загрозу територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України. Водночас Латвія стала єдиною країною ЄС, яка до останнього наполягала на збереженні обмежень щодо російських бізнесменів Михайла Фрідмана та Алішера Усманова.
Позиція Латвії під час голосування
За даними латвійського уряду, Рига була єдиною серед країн блоку, хто до останнього виступав проти виключення цих двох осіб із санкційного списку. Під час ухвалення рішення Ради ЄС Латвія утрималась і одночасно запровадила проти Усманова і Фрідмана власні національні санкції. Уряд країни доручив Міністерству закордонних справ підготувати необхідні документи та юридичні підстави для цих обмежень.
Прем’єр-міністр Латвії Андріс Кулберг заявив, що Рига не погоджується з виключенням двох російських бізнесменів, але вважає продовження обмежень щодо понад 2 600 людей та організацій на три роки важливішим результатом. Для ухвалення рішення Ради ЄС потрібна одностайна підтримка всіх країн-членів.
Реакція Києва та контекст санкцій
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга назвав рішення щодо виключення Усманова і Фрідмана «ганебним і невиправданим» і закликав країни ЄС запровадити проти них власні національні санкції. Санкції проти цих двох осіб ЄС запровадив у 2022 році після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну; обмеження передбачали заборону на в’їзд до ЄС і замороження активів.
Раніше санкційні списки переглядалися кожні шість місяців; тепер Рада ЄС продовжила їх одразу на три роки. У висновках від 18 червня 2026 року Європейська рада підтвердила незмінну підтримку незалежності, суверенітету й територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів.
Залишити відповідь