Авіаційний експерт Валерій Романенко в етері Еспресо та Slawa.TV 18 липня 2026 року пояснив, чому Збройні сили Російської Федерації дедалі частіше б’ють по Києву ракетами від зенітних комплексів С-400 замість балістичних «Іскандерів-М». За словами експерта, ключовими є тактичні переваги таких ракет, їхня наявність у великих запасах та простіше виробництво.
Тактичні відмінності від «Іскандера»
Ракета 48Н6 до комплексу С-400 має дальність 220–230 км і не летить по класичній балістичній траєкторії: вона залишається керованою та здатна виконувати маневри. На відміну від неї, «Іскандер» летить по високій балістичній траєкторії, тож радари бачать його ще на підьомі, що дає певний час на реакцію. Ракета С-400 рухається низькою траєкторією, тому засоби протиповітряної оборони виявляють її набагато пізніше. Комплексам Patriot збивати такі цілі непросто. Пускові установки «Іскандерів» зазвичай стоять за 50–70 км від лінії бойового зіткнення, тоді як комплекси С-400 росіяни можуть підтягувати приблизно на 30 км до кордону.
Виробництво та запаси
За словами Романенка, однією з головних причин збільшення застосування С-400 є значні запаси. На початок повномасштабної війни росіяни мали близько 8 тис. ракет до комплексів С-300, а ракети С-400 мають значно більшу дальність польоту, ніж старі модифікації С-300. Російська промисловість відновила виробництво навчальних ракет для С-400 і тепер оснащує їх бойовою частиною та GPS-навігацією, отримуючи дешевий замінник балістичних ракет. Щомісяця випускається близько 60 ракет «Іскандер-М» і приблизно 40 переобладнаних ракет С-400, не враховуючи вже накопичені запаси. Під час масованих атак Росія комбінує різні типи ракет, використовуючи зенітні комплекси С-300 та С-400 як імпровізовані балістичні ракети.
Залишити відповідь